ті що влаштовані тим як усе влаштовано
ті що залежні лише від своїх узалежнень
ті що шукають землю свою обітовану
ті що замкнулись у власній невидимій вежі –
всі одне одним ми небезпечно травмовані
всі ми такі неуважні і необережні..
кожен же чує лиш те що спроможний чути
кожен же бачить лиш те що уміє бачити
кожен по-своєму звихнутий і шизанутий
кожному можна простити хоч щось і пробачити –
всім нам однаково порожньо й боляче бути
всім нам незатишно й тісно чомусь одначе..
тільки насправді нічого такого немає
тільки насправді нікого не видно й не треба
тільки пуста порожнеча холодна безкрая
кінчений сон ні про що неіснуючої амеби
і нас із тобою нема – я майже це знаю
тільки не знаю що маю робити з любов'ю до тебе
Немає коментарів:
Дописати коментар