Сучасні письменники, яких варто прочитати

Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.

Сучасне українське літературне поле достатньо широке. Серед письменників є "живі класики", а й є звичайні графомани, яких варто оминати десятою дорогою.

Любко Дереш

Це, напевно, один із найзагадковіших та найекзотичніших письменників України.

Свою першу книгу він написав ще у 15. За що його називають "феноменом української літератури".

Творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе, усвідомлювати світ, себе в ньому.

Його книги важко назвати випадковими, авідокремити читача від автора майже неможливо.

Сергій Жадан

"Голос Сходу", так часто називають Жадана. І не тільки тому, що він родом із Луганської області, а тому, що його література має присмак "пролетарщини", гнилої радянщини у свідомості покалічених людей. 

Естетика книг та їх демократичне наповнення свідчать про відвертого та щирого письменника. 

Мова пересипана гострим слівцем, але хто власне заперечить, що такою є вся українська мова сучасності. 

У його книгах – портрет українців: не зафотошоплений, брудний, чесний та до непристойності відвертий. 

Юрко Іздрик

Він є одним із креаторів станіславського феномену.

Як не дивно, сам Іздрик себе письменником теж не вважає. Його часто називають "людиною-оркестром", оскільки крім літератури він займається ще музикою та живописом.

Його непересічне вміння торкатися словами до свого читача дивує. Поетична творчість — це суцільний потік нюансованих доторків до буття, текстових тіней і симпатичних ігрових монстрів.

Проза ж тяжіє до ремінісцентної гри з читачем, коли справжній зміст ховається у мікрошарах тексту.

Олександр Ірванець

Ірванець є одним із учасників літературного гурту "Бу-Ба-Бу".

Його поезію перекладають англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською та російською мовами.

На йогу думку, українська поезія занадто насичена мінорними нотками, тому створює повну їй протилежність. "Цей такий плач над собою, він негарний. Хочеться чогось світлого та оптимістичного", – вважає Ірванець.

Свого часу письменник займався вчителюванням, зараз активно працює на перекладацькій ниві.

Тарас Прохасько

Прохасько теж є представником "станіславського феномену". Він уникає гучних публік, проте залишається одним із найцікавіших письменників сучасності.

Його проза на фоні інших сучасних творів вирізняється особливою стилістикою: він порівнює людину із рослинами, прикрашає свої сюжети фактами із автобіографії, що придає особливої відвертості та чуттєвості.

Автор вважає, що головна відповідальність письменника – це фікції. А його творчість є фікцією реальності, тої дійсності, яку він бачить навколо себе.

Юрій Андрухович

Його вважають живим класиком "актуальної" української літератури. 

Творчість Андруховича чи не найкращий приклад постмодернізму в українській літературі. У своїх романах він використовує прийом "текст у тексті", тобто інтертекстуальність. 

Традиційні образи та сюжети автор глибоко переосмислює, змінюючи акценти.

Саме він увів в українську літературу карнавальну прозу, яка сьогодні користується неабиякою популярністю. 

У його текстах відсутні канони, що дозволяє передати множинність поглядів на світ, абсурдність сучасного існування та ірреальності буття. 

Ліна Костенко

Вона уже багато років зберігає за собою почесне місце на поетичному Олімпі України. ЇЇ називають "нерозгаданим чудом", "неймовірним птахом", "голосом народу", "пілігримом вічності". 

Прикметної рисою її творчості є інтелектуалізм. У своїх поезіях авторка невпинно шукає ключі до таємниць буття, розкриває та аналізує пласти історії. 

Попри поетичного добірку, Ліна Костенко видала книгу "Записки українського самасшедшого", де яскраво проілюструвала, чим живе пересічний українець, чого він прагне і чого досягає. У цьому романі для кожного читача знайдеться своє місце. 

Радимо прочитати: "Записки українського самашедшого", "Мадонна перехресть", "Геній в умовах заблокованої культури".

Ірен Роздобудько

Безхмарна літературна кар'єра донецької письменниці та журналіста розпочалася після 2000-го року. 

Авторка не припиняє дивувати свого читача своєю різноманітністю та ерудованістю. 

Письменниця сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями. 

За роки роботи їй вдалося вибудувати власну концепцію пера, яку вона називає "життєво-творчою".

Радимо прочитати: "Гудзик", "ЛСД", "Ескорт у смерть", "Дві хвилини правди".

Оксана Забужко

Ще один представник живої класики. Одна із небагатьох українських письменниць, які можуть собі дозволити жити на свої гонорари.

Вона здобула міжнародне визнання, особливо в Центральній та Східній Європі. А її поезію переклали на більше десятка іноземних мов.

Свого часу вона працювала на викладацькій ниві. Читала лекції не тільки в українських ВНЗ, а в Гарвардському, Йельському, Колумбійському університетах.

Її роман "Польові дослідження українського сексу" вважають культовим і одним із кращих творів української літератури останнього десятиліття.

Марія Матіос

Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва.

У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій.

Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами.

Радимо прочитати: "Армагедон уже відбувся", "Чотири пори життя", "Нація. Одкровення".

Василь Шкляр

Цього письменники критики називають "батьком українського бестселера". 

Годі й шукати негативних відгуків про його творчість. Проте найбільший резонанс серед українських критиків викликав його роман "Залишенець. Чорний ворон", який було видано у 2009 року.

Цей твір яскраво висвітлює трагічні сторінки історії нашої держави – повстанську боротьбу народу проти жорсткої влади окупантів у 20-х роках XX сторіччя. Роман дуже неоднозначний, проте заслуговує на прочитання. 

Радимо прочитати: "Залишенець. Чорний ворон", "Репетиція сатани", "Елементал".

Кость Москалець

Кость Москалець — автор слів і музики до пісні, яку співає вже не одне покоління молодих людей: "Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, вип'єте холодного вина".

Вже десять років Кость Москалець уникає публічності.

Майже ніколи не спілкується з журналістами Він пише, читає, п'є запашний чай і рибалить у компанії Тараса Чубая.

Радимо прочитати: "Келія чайної троянди", "Досвід коронації", "Рання осінь".